Цар. Чи турбує Бога його вічна участь?

Апр 21 • Смаль О.А. • 685 Просмотров • Комментариев к записи Цар. Чи турбує Бога його вічна участь? нет

GD Star Rating
loading...

                                 Бог у житті правителів

Гортаючи сторінки Книги пророка Даниїла, ми зустрічаємо правителів Вавилонської імперії. Цар Навуходоносор, цар Валтасар і цар Дарій у свій час правили цією могутньою імперією. Як ставився Бог до цих язичницьких царів? І взагалі, чи турбує Бога  доля царя, імператора, президента? Чи бажає Бог, щоб цар був серед спасенних? Що робить Бог для правителя? І як цар реагує на дії Бога?

Які думки викликає у вас книга пророка Даниїла? Читаючи цю книгу, ми захоплюємося всесильністю і всемогутністю Бога, нас вражають історії, у яких розповідається про те, як Він врятував трьох юнаків із вогненної печі чи Даниїла від лев’ячих пащ. Ці історії мають великий вплив на віруючих людей. Ми захоплюємося мужністю і принциповістю молодих людей, які готові померти за істину, за свого Бога.

А як ці незвичайні Божі дії, втручання в життя своїх дітей впливали на царів Вавилонської імперії?

Цар Навуходоносор.  Що ми знаємо про нього? Це був сильний могутній монарх великої імперії. З першого розділу книги Даниїла ми дізнаємося, що Навуходоносор, цар Вавилонський, прийшов до Єрусалиму і обліг його. Юдиного царя Йоакима, він відправив до вавилонського краю, а посуд Божого дому — до скарбничого дому свого бога.
Потім цар наказав привести ізраїльських полонених юнаків із царського і шляхетського роду, що нема в них жодної вади, вродливих та розумних, здібних до знання і моторних, щоб навчати їх книг та мови халдеїв. Він потурбувався, щоб під час навчання у них було вдосталь смачної їжі та пиття. Навуходоносор бажає, щоб у його царстві були розумні, вчені, здібні люди.
Коли закінчилося навчання, цар влаштував всім екзамен і справедливо відзначив, що четверо з усіх, що навчалися, були удесятеро мудрішими не лише серед своїх братів-полонених, але й від усіх чарівників та заклиначів, що були в його царстві.
Ми бачимо, що цар дбає про інтелектуальний потенціал своєї держави і намагається підсилювати його за рахунок полонених. Яким вимальовується Навуходоносор у ваших очах? Добрим чи злим? Позитивним чи негативним?
У другому розділі книги Даниїла ми дізнаємося про сон, який приснився Навуходоносору.  Яким ми бачимо царя у цій історії? Незвичайний сон стривожив владного і сильного імператора, так що занепокоївся дух його і втік сон від нього. Він навіть втратив самоконтроль і дуже розсердився, коли халдеї не зуміли розтлумачити цареві сон.
Дан.2:2    за це… розгнівався та сильно розпінився і наказав вигубити всіх вавилонських мудреців.
Тепер перед нами постає свавільний і жорстокий цар, який, здається, не зупиниться ні перед чим. Але ні. Коли Даниїл попросив часу для того, щоб Бог відкрив таємницю сну, Навуходоносор зупиняється у своєму гніві і дає цей час:

Навуходоносор прислухався до прохання Даниїла, повірив йому. Чому прислухався? Тому що Даниїл молився разом з друзями про царя. Він молився не лише в цей критичний час, але щодня  три рази в день він ставав перед вікном лицем до Єрусалиму і молився. За що він молився? За царя, за Вавилон (Бог сказав молитися за місто, в якому живуть Божі діти), молився за свій народ, який знаходився у полоні, за той останок, який залишився на своїй землі.
Отож цар прислухався до слів Даниїла і дав цей час. Даниїл молиться і просить у Бога вирішення цієї важкої справи, і Бог дає відповідь – відкриває царський сон. Тоді Даниїл приходить до царя і повідомляє йому: «Є на небесах Бог, що відкриває таємниці, і він завідомив царя Навуходоносора про те, що буде в кінці днів. (Дан.2:28)
І Даниїл розповідає цареві про майбутнє його царства і імперій, які будуть після нього, наприкінці стверджуючи про те, що все це об’явив Великий Бог цареві і що сон цей певний і певна його розв’язка.
Дан.2:46    …тоді цар Навуходоносор упав на своє обличчя
і визнав: Дан.2:47    Направду, що ваш Бог – це Бог над богами та Пан над панами, і він відкриває таємниці…
Цар звеличує не лише Бога Даниїла, але й Даниїла, як слугу такого могутнього і сильного Бога, дає  йому численні дарунки і настановляє його паном над усім вавилонським краєм.
А коли Даниїл попросив, щоб цар підвищив у чині його друзів Шадраха, Мешаха та Авед-Него, то він і це зробив. Ми бачимо у цій історії, як жорстокий і свавільний цар стає справедливим і добрим. Чому?
Він почув відповідь на своє запитання, побачив, як Господь відкриває йому, царю, який поклоняється іншим богам, майбутнє, відчув Божу присутність у своєму житті. І цей Божий дотик до грізного монарха роззброює його, робить смиренним, навіть добрим і справедливим.
Але проходить час, і Навуходоносор забуває про те, як близько Бог був біля нього, забуває ті слова, які він сам колись сказав:
Дан.2:47    Направду, що ваш Бог  — це Бог над богами та Пан над панами.
У третьому розділі книги Даниїла ми читаємо жахливі речі: Дан.3:1,2   Цар Навуходоносор зробив був золотого боввана, заввишки йому шістдесят ліктів, завширшки йому шість ліктів. І цар Навуходоносор послав зібрати сатрапів, заступників, підсатрапів, радників, суддів, вищих урядників та всіх округових володарів, щоб прийшли на посвячення боввана, якого поставив цар Навуходоносор.
Тепер Навуходоносор, знову жорстокий і свавільний цар, видає наказ (5 вірш):  Того часу, коли ви почуєте голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря, флейти та всякого роду музику, падайте й поклоніться золотому бовванові, якого поставив цар Навуходоносор.І далі в наказі звучить погроза(6 вірш): А той, хто не впаде й не поклониться, тієї хвилі буде вкинений до середини палахкотючої огненної печі.
Як швидко він забув, хто є Богом і Який є Бог!!! Забув свої слова, свій досвід з Богом! Сам зробив собі боввана і сам поклоняється йому. Більше того, заставляє всіх поклонятися витвору своїх рук.
Як довго ми пам’ятаємо свої досвіди з Богом? Як довго дякуємо за Його благословення?
І коли цареві донесли, що є молоді люди, які не поклоняються золотому бовванові, цар  « …у гніві та в лютості наказав привести Шадраха, Мешаха та Авед-Него» (Дан.3:1-3 ).
Але при всій своїй лютості Навуходоносор не спішить чинити розправу, а пропонує співпрацю, компроміс, а точніше, зраду:                                          Дан.3:14    Шадраху, Мешаху та Авед-Него, — чи це правда, що ви моїм богам не служите, а золотому бовванові, якого я поставив, не вклоняєтеся?
—        Чи це правда,що мені говорять? Я б хотів, щоб це була неправда. А коли це правда, я даю можливість вам передумати.
Дан.3:15    Тепер якщо ви готові, щоб того часу, коли почуєте голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря й флейти та всіляких родів музику, попадали й кланялися бовванові, якого я зробив.
Я пропоную вам мир – говорить цар. Але ви зробіть так, як я хочу, «бо хто той Бог, що врятує вас від моїх рук (кінець 15 вірша).
А коли Шадрах, Мешах та Авед-Него відмовилися вклонитися бовванові, Навуходоносор  ПЕРЕПОВНИВСЯ лютістю і наказав кинути цих трьох юнаків в розжарену піч. Знову перед нами жорстокий, свавільний монарх.Здається Навуходоносор підписав собі вирок. Як можна простити такій жорстокій, запеклій людині?
Але Бог дає йому ще один шанс, дарує йому ще один досвід: Навуходоносор бачить у печі трьох мужів, яким не шкодить вогонь, і серед них ще одного, що подібний до Сина Божого. Це настільки вражає царя, що він перед всім народом, який зібрався поклонитися бовванові проголошує:
Дан.3:28    Благословенний Бог Шадраха, Мешаха та Авед-Него, що послав Свого Ангола і врятував своїх рабів, які надіялися на Нього, і вони не послухали царського слова і дали свої тіла на вогонь, аби не служити й не поклонятися іншому богові, окрім Бога свого.
Чи не дивно? Цар хвалить своїх слуг, що вони не послухалися його царського слова. Цим самим цар визнає, що Бог цих юнаків більший від боввана і від царя. Більше того, під страхом смертної кари через почетвертування Навуходоносор забороняє навіть говорити щось згірдливе (зневажливе) на Бога Шадраха, Мешаха та Авед-Него, бо, як він сам сказав, «немає іншого Бога, що міг би так урятувати, як оце (в.20).
Про цей досвід з Богом у своєму житті цар оголосив у наказі по всьому царстві: Дан.31,32,33    Цар Навуходоносор до всіх народів, племен та язиків, що мешкають по всій землі: нехай вам примножиться мир! Знаки та чуда, які зробив зо мною Всевишній Бог, уважаю за відповідне об’явити. Які великі Його знаки й які потужні Його чуда! Царство Його – царство вічне. А Його панування – з покоління в покоління.
Цей наказ Навуходоносора є своєрідною євангелізацією всього царства. Він         розказує: ось що зробив Бог зі мною. Це Великий Бог і великі чудеса Його. Бог може подібно діяти і у вашому житті. Повірте у Нього. Довіртеся Йому.
Який вплив мало це свідчення на підданих. Чи повірили вони авторитетному слову царя?
Ми бачимо, як Господь виконує Свої задуми через малих і великих, через сильних і слабких, через могутніх і немічних, через віруючих і невіруючих. Він працює над серцем Навуходоносора і хоче врятувати його для вічного життя, як і кожного з нас.
І це ще не всі досвіди Навуходоносора. Як, буває, і з нами, Бог дає царю  ще одне попередження у сні. Знаючи спокуси, що підстерігають людей, які мають владу, Господь попереджує царя, який, переживши такі дивні досвіди, з часом знову почав відступати від Бога, про якого так авторитетно заявляв:
Дан.3:33    Царство Його – царство вічне, а Його панування – з покоління в покоління.
Добрий, люблячий, прощаючий  Бог через Даниїла дає неслухняному, бунтівливому, забудькуватому царю добру пораду:
Дан.4:24    …Зламай же свої гріхи справедливістю, а свої провини милістю, щоб твій мир був довготривалий, а коли ти цього не зробиш, то…
Господь дає попередження (в.22): Виженуть тебе від людей, і з польовою звіриною буде пробування твоє, і дадуть тобі їсти траву, як волам. І з небесної роси тебе зросять,  сім часів перейдуть над тобою, аж поки пізнаєш, що над людським царством панує Всевишній і дає його тому, кого хоче.
Скільки разів потрібно пізнавати, що над усім панує Бог? Скільки разів нагадував тобі Господь, що Він хоче керувати твоїм життям. Скільки раз він втручався у наше життя, коли ми втрачали орієнтацію і твердий грунт під ногами і, взявши за руку чи на руки, витягав із темряви гріха на світло.
Два рази вже визнавав Навуходоносор перед Богом і людьми, що Бог Даниїла і його друзів – це Бог над Богами і Його царство вічне, а тепер він опустився до такого рівня, що заново потрібно пізнавати Бога. Кожен раз пізнання Бога стає все болючіше.
Іноді лише страждання і переживання можуть заставити нас підвести очі до неба. Так Бог працював із Навуходоносором.
Дан.4:23    …. Твоє царство позостанеться тобі, якщо ти пізнаєш, що панує небо.
Господь ставить умову: якщо ти пізнаєш, що панує небо… Що значить «пізнаєш»? Не просто чув про це, знаєш про це, читав про це, розумієш це теоретично… Якщо ти прийняв це всім своїм серцем…
Та навіть цей сон, пряма вказівка від Бога не стривожила царя, не зробила його пильним і обачним. Він не сприйняв Божого застереження і почав поклонятись собі.
Дан.4:27   Чи ж це не величний Вавилон, що я збудував його на дім царства міццю потуги СВОЄЇ та на славу Моєї пишноти?
Вирок був жорстокий, але справедливий:
Дан.4:28    Тобі говорять, царю Навуходоносоре! Оце царство відходить від тебе.
Це кінець? Ні!
Адже Бог добрий, милосердний, справедливий. Хоча чи можна назвати справедливістю те, що Бог простив Навуходоносора? Бог несправедливо добрий!?!  Хіба можна прощати (і не раз) такому поганому, жорстокому, невдячному цареві?!?
Але Господь не я і не ви! І Навуходоносор втретє свідчить про доброту, милість і велич Божу:
Дан.4:31-33     А на кінці тих днів я, Навуходоносор, звів свої очі до неба, і мій розум вернувся до мене, і я поблагословив Всевишнього і Вічно Живого хвалив я та славив, що Його панування – панування вічне, а царство Його – з покоління в покоління. А всі мешканці землі пораховані за ніщо, і Він чинить за Своєю волею серед Небесного війська та мешканців землі і немає нікого, хто спротивився б Його руці і сказав би Йому: «Що Ти робиш?»Того часу вернувся мій розум до мене, і я вернувся до слави царства свого, і ясність моя вернулася до мене. І шукали мене мої радники та вельможі мої і над царством своїм я був поставлений знову. І мені була додана дуже велика величність.
І своє свідчення він запечатує хвалою і прославленням Бога:
Дан.4:34   Тепер я, Навуходоносор, хвалю, звеличую та славлю Небесного царя, що всі чини Його — правда, а дорога Його – правосуддя, а тих, хто ходить у гордощах, Він може понизити.
Що б вам ще хотілося дізнатися про Навуходоносора? Чи відвертався він знову  від Бога? Скільки у нього  було падінь і підйомів? А чи важливо це? Важливо інше: коли Бог діяв у його житті, цар змінювався і змінювався на краще.
У книзі пророка Даниїла ми читаємо ще про іншого царя: нащадка Навуходоносора – царя Валтасара. На жаль, ми не знаходимо в Біблії добрих діл цього царя. Відразу ж на початку 5 розділу книги Даниїла, ми читаємо про те, які жахливі речі, який страшний гріх чинить він.
Дан.5:1,2    Цар Валтасар справив велике прийняття для тисячі своїх вельмож, і на очах тієї тисячі пив вино. І коли вино опанувало розум, Валтасар наказав принести золотий та срібний посуд, , який виніс був його батько Навуходоносор із храму, що в Єрусалимі.
Коли ж принесли храмовий посуд, то пили з нього цар, вельможі, жінки та наложниці, цим самим опоганивши речі, які були призначені для служіння Богові. Вони пили вино і славили своїх богів.
І тоді вмішався Господь. Часто так буває: людина грішить, а Бог ніби не помічає. Але насправді це людина не помічає тих пересторог, підказок, докорів і втручань Бога у її життя. І Господь змушений великими буквами писати на її дорозі: «Стій! Зупинись! Повернись!» а іноді: «Пізно!» як написав Валтасару.
Дан.5:5    Аж ось тієї хвилини вийшли пальці людської руки і писали навпроти свічника на вапні стіни царського палацу : Мене, мене, текел упарсін (Порахував Бог царство твоє і покінчив його. Ти зважений на вазі і виявився легеньким).
—        Пізно, — сказав Господь,- поділене царство твоє і віддане мідянам і персам.
У 9 вірші 5 розділу написано, що цар перестрашився. І було чого! Йому був
добре відомий досвід  Навуходоносора.
Дан.5:22   А ти, сину його Валтасаре, не смирив свого серця, хоч усе це знав.
Що знав Валтасар?
Що його батькові Навуходоносору Бог дав царство, і велич, і славу, і пишноту, що всі народи, племена і язики тремтіли та лякалися перед ним, що загордилося через велич його серце, дух його запишнів, і скинений він був з трону царства свого, і він був вигнаний з-поміж людських синів, а пробування його було з дикими звірами. А коли Навуходоносор звів свої очі до неба, Господь повернув йому людську подобу, і розум, і царство.
Благодать декілька разів зливалася без міри на Навухдоносора. Для Валтасара – це були живі досвіди. Все це він бачив і знав. Він нічого не навчився на помилках Навуходоносора. Він не зрозумів Божої любові і «піднісся понад Небесного Господа», як написано у 23 вірші.
Для Валтасара закінчилася благодать, переповнилася чаша Божого терпіння, гріхи його переважили його самого. Немає вже надії. Немає перспективи. Це кінець!
Дан.5:30    Тієї ж ночі був забитий Валтасар, цар халдейський.
Сумна історія!
У книзі пророка Даниїла є історія ще про одного царя – Дарія.
Дан.6:1-3     А мідянин  Дарій одержав царство у віці шестидесяти й двох років. Сподобалося Дарієві, і він поставив над царством сто й двадцять сатрапів, щоб були над усім царством. А вище від них – три найвищі урядники, що одним із них був Даниїл, яким ці сатрапи здавали звіт, а цар щоб не був пошкодований.
У цій історії ми знову зустрічаємося з Даниїлом. Ми бачимо, який вплив він має і на цього царя. У четвертому вірші написано, що цар задумував поставити його над усім царством. Але часто буває так, що коли ми ступаємо на добру дорогу, на шлях до Бога, злі сили втручаються  і починають активно діяти. Так сталося і з Дарієм.
Так як цар добре ставився до Даниїла, це викликало заздрість і ненависть у його співпрацівників. Вони почали готувати змову проти Даниїла і проти царя. Урядники зібрали злу раду і вирішили знищити Даниїла за його вірність Богові. Цар Дарій не був пильним і не побачив підступу, тому й потрапив у пастку.
Підписавши наказ, не вникаючи у його зміст ( задумали й підготували наказ міністри), цар фактично сам собі поставив капкан, у який і попався. Адже він знав, що Даниїл ніколи й ні за яких обставив не буде вклонятися нікому, окрім свого Бога. Цар знав, що відмінити свій наказ він не зможе. Він опинився у дуже складній і незручній ситуації. Складній – тому що від нього тепер нічого не залежало, незручній – тому що Даниїл для нього був не просто потрібною і корисною людиною. Цар поважав  Даниїла і дуже добре до нього ставився.  І хоча він сам не міг виправити ситуацію, але знав, що є Той, хто може це зробити, знав, що Бог Даниїла – сильний і могутній Бог, і цар проявляє свою віру в дії:
Дан.6:17-19    Тоді цар звелів і привели Даниїла та й кинули до лев’ячої ями. Цар заговорив і сказав Даниїлові: «Твій Бог, що ти Йому служиш, він завжди врятує тебе. І принесений був один камінь, і був покладений на отвір ями, а цар запечатав її своєю печаткою та печаткою своїх вельмож, що не буде змінена Даниїлова справа. Тоді цар пішов до свого палацу і провів ніч у пості … і сон помандрував від нього.

       Цар робить все від нього залежне і зранку в надії поспішає до ями, щоб утвердити свою віру.
Дан.6:20, 21   … цар устав на зірниці на світанку, і в поспіху пішов до лев’ячої ями. А як цар наближався до ями, до Даниїла, то кликнув сумним голосом. Цар заговорив і сказав до Даниїла: «Даниїле, рабе Бога Живого, чи твій Бог, Якому ти завжди служив, міг урятувати тебе від левів!»
Зауважимо 2 моменти:
1) Цар запитував з вірою. Якби він думав, що Даниїл мертвий, то не звертався б до нього, а заглянув би в яму, або звелів би слугам подивитися, що там робиться.
2)Цар відмічає вірність Даниїла: «Бог, Якому ти ЗАВЖДИ служив». Це найкраща характеристика для дітей Божих.
Цар щиро радіє з того, що Данил врятований, і повідомляє всім мешканцям по всій землі:
Дан. 26-28    …Нехай мир вам примножиться». Від мене виданий наказ, щоб у всьому пануванні мого царства тремтіли та боялися перед Даниїловим Богом, бо він Бог Живий  і існує повіки, і царство Його не буде зруйноване, а панування Його аж до кінця. Він рятує та визволяє і чинить знаки та чуда на небі та на землі, Він урятував Даниїла від лев’ячої сили.
У цьому наказі язичницький цар дає характеристику Богові Даниїла і нашому Богові, і підтверджує це фактом урятування Даниїла, якому він сам був свідком.
               Цар Дарій пізнав Бога Даниїла, на власні очі побачив можливості і дії справжнього Бога, тому наказує підданим тремтіти та боятися Його, тобто слухатися Бога, виконувати Його повеління і не бунтувати проти Нього, бо Він Живий і існує повіки, а панування Його аж до кінця.
Ми переглянули лише деякі моменти з життя трьох царів земної історії і побачили, що Богові не байдужі не тільки вірні, правильні і праведні християни, не лише прості, звичайні, буденні люди. Його хвилює і доля тих, які вважаються великими у цьому світі: царів, королів, імператорів, президентів.
Чи впізнали ви себе у цих історіях? Хто ви? Вірний до лев’ячої ями Даниїл? Безстрашний Шадрах, Мешах чи Авед-Него? Забудькуватий Навуходоносор? Зухвалий Валтасар? Чи відкритий для Бога, але необачний Дарій? Ким би ви не були, Бог любить вас, любить незважаючи ні на що. Ці історії застерігають, навчають, наставляють і навіть підкріпляють нас. Пам’ятаймо завжди: на якому б  щаблі духовності ми б не знаходилися, Бог все зробив і робить для того, щоб ми були з Ним у вічності.
Смаль О. А.

(Духовный маяк, цар, Смаль, асд, адвенитисти сьомого дня)

Цар. Чи турбує Бога його вічна участь?, 5.0 out of 5 based on 1 rating

Духовный-маяк группа ВКДорогие друзья! Если Вы хотите принять участие в распространении Благой Вести о скором пришествии нашего Господа. Просим рассказать о нашем сайте Вашим друзьям с помощью кнопок соцсетей. Благодарим Вас!

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

« »