Проблеми серця

Апр 21 • Смаль О.А. • 520 Просмотров • Комментариев к записи Проблеми серця нет

GD Star Rating
loading...

Нездорове серце? Чому?

Серце хворе. Воно перестало бачити, чути відчувати,щиро радіти, каятися.

Серце  помирає, і ми не можемо нехтувати його проблемами. Серце помирає духовно.

Та наше серце, засохле й холодне, може раптом розцвісти…

Іноді ми  зауважуємо, що у нашому християнському житті появляються проблеми. Вони проявляються у тому, що ми крокуємо не в ногу з Христом. Ми шукаємо пояснення в поведінці братів і сестер, у своїй поведінці, в обставинах і не можемо знайти причину. Не знаходимо, тому що вона не на поверхні, вона захована за сімома замками нашого тіла. Вона знаходиться у нашому серці.

Серце нездорове. Воно перестало бачити, чути, відчувати, щиро радіти, каятися, прощати. Воно помирає. І ми не можемо нехтувати проблемами серця. Серце помирає духовно. Колись воно жило, раділо, плакало, сміялося, а тепер стало черствим, хворим. Воно не спішить у п’ятницю на зустріч з Богом,  просипає суботню школу, йому не цікаво на проповіді, воно дрімає

. Буває й інший стан: серце може прискорено битися, християнин супердіяльний, намагається всюди бути першим, але не читає , не проводить час з Богом, не живиться здоровою поживною їжею Божого Слова.

Тому сьогодні ми будемо говорити про те, як провести реанімацію, як повернути серце до життя, і розглянемо історію одного християнина, який допоміг відродитися іншому.

Ми будемо роздумувати не про те, як допомогти людині зустрітися з Христом, а як допомогти людині, яка знає Христа, жити з Ним у гармонії. Людині, яка залишилася без Бога (вірніше, залишила Бога), і тому живе в протистоянні, в непослуху, хоча, можливо, ні вона, ні інші цього не помічають.

Чи знаєте ви християн, які намагаються все робити правильно, стараються не грішити і разом з тим потребують відродження чи переродження? Як допомогти таким людям, а також і собі повернути стан першої любові, гармонію з Богом? Як допомогти Божим дітям повернутися додому?

Звернемось до біблійної історії і побачимо, як пророк Натан допоміг царю Давиду вилікувати своє серце, зрозуміти свій стан, покаятися і повернутися до Бога лицем

2Сам.12:1-15    —  5 кроків допомоги

Натан не сам проявив ініціативу, Господь послав його до Давида сказати цареві, що він грішник. Чи сподобалася ця місія порокові? Натан повинен був усвідомити, що він посланий, у нього немає вибору, він мусить іти. Натан зрозумів своє доручення і пішов.

Чи готові ми слухати і виконувати Божі накази, прохання, доручення, поради? Чи готові наражатися на небезпеку  втратити добре ставлення до себе друга чи близької людини.

Натан прийшов до Давида  і розповідає йому видуману історію.

2 Сам.1:1-4   Два чоловіки були в одному місті, — один заможний, а один убогий. У заможного було дуже багато худоби дрібної та худоби великої. А вбогий нічого не мав, окрім однієї малої овечки, яку він набув та утримував при житті. І росла вона з ним та синами його разом, із кавалка хліба його їла й з келіха його пила, та на лоні його лежала, і було йому як дочка. І прийшов до багатого чоловіка подорожній, та той жалував узяти з худоби своєї дрібної чи з худоби своєї великої, щоб спорядити їжу для чоловіка, що до нього прийшов»…

Ця історія не має кінця, там стоїть три крапки. Натан зробив паузу. Напевно, він хотів побачити реакцію Давида. А можливо, він не робив паузи, можливо, Давид миттєво відреагував, і реакція була саме така, якої очкував пророк. Сильно розгнівався Давид і сказав:

2Сам.12:5    Як живий Господь, — вартий смерті той чоловік, що чинить таке.

Давид  готовий був вбити людину, яка взяла овечку в бідного чоловіка.

2Сам.12:6   А овечку він оплатить чотирикратно за те, що зробив таку річ,  за те, що не змилосердився.

За те, що заставив бідного чоловіка  страждати, багатий повинен був заплатити вчетверо – такий був присуд Давида. Він ще не зрозумів, що мова йде про нього і що він сам собі виніс вирок. Ця маленька красива ілюстрація вразила Давида, і він бурхливо реагує, проявляє свої почуття, своє ставлення до почутого.

Як діє далі Натан? Що він говорить?

2Сам.12:7   Ти той чоловік.

Він говорить прямо і безкомпромісно: ти це зробив.

Дуже часто ми в подібних випадках не говоримо прямо. Ходимо кругами. Боїмося сказати відкрито, чесно. Боїмося втратити стосунки, дружбу.

Натан говорить конкретно: «Ти це зробив!» він говорить від імені Бога: «Я помазав тебе над Ізраїлем, Я спас тебе із Саулової руки, а якщо тобі мало, то Я додам тобі ще до того.»

Бог через Натана нагадує, ЩО  Він зробив для Давида і говорить, що в Нього є ще багато благословень, приготовлених для нього.

Як почувався у цей час Давид? Що він відчував? До цього часу Натан говорив, що зробив Бог для Давида, а тепер він говорить про те, що вчинив Давид.

2Сам. 12:9    І чому ти зневажив Господнє слово і вчинив це зло в очах Його?  Хіттеянина Урію вбив ти мечем, а його дружину взяв собі за жінку. А його вбив мечем Аммонових синів.

Ти хотів приховати, Давиде? Не вийшло. Бог все знає і все бачить. Бог читає  твоє серце, коли думки  заховані ще дуже далеко і глибоко. Ти не зробив це випадково чи ненавмисне. Ти не зупинився вчасно. Тебе підхопив гріх і поніс за течією. Ти навіть не боровся з ним.

«Ти зневажив Господа,» — говорить пророк.

Що означає слово зневажити? Очевидно воно походить від слова «вага». Людина, яку ми зневажаємо, дуже легенька в наших очах (зневага – хтось в моїх очах не має ваги, неважкий, нецінний).

Коли ми когось поважаємо, дивимося на нього знизу вверх. Коли когось зневажаємо, то дивимося на нього зверху (зверхньо).

Натан ніби запитує: «Ти знаєш заповіді: «Не вбивай», «Не чини перелюбу?» Розумієш, про що у них йдеться? Чому ж ти поставив себе над Богом, став дивитися на заповідь зверху вниз? Чому Слово Боже стало легеньким в твоїх очах? Чому ти не поставив Слово Боже над собою?

І Натан конкретно називає гріх Давида.

2 Сам.12:9    І чому ти зневажив Господнє слово і вчинив це зло в очах Його?

Виявляється,  Давидове серце зробило гріх  не тоді, коли він вбив, вчинив перелюб, а коли зневажив Слово Боже, а тим самим Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого. Як  Давид зневажив? Перестав звертати увагу на Слово Боже, перестав читати його, роздумувати над ним, перестав слідкувати за ногою своєю, за очима своїми, перестав контролювати своє серце.  А коли він зневажив Святе, появилися плоди (не Духа Святого, а іншого духа). Саме про ці гіркі плоди говорить Натан у продовженні 9 вірша: «Хіттеянина Урію вбив ти мечем, його дружину взяв собі за жінку. А його вбив мечем Аммонових синів». Пророк конкретно викладає перед Давидом його гріхи:

1.Ти вбив Урію.

2. Ти зробив це для того, щоб взяти собі його дружину.

3. Ти вбив його ганебно, не у відкритому бою, а чужими руками.

Натан говорить твердо, безкомпромісно: «Ти перебуваєш в гріху і твоє серце не противиться йому».

Так конкретно і прямо говорив Іван Хреститель. Так  говорили старозавітні пророки. Апостол Павло писав церквам,  де панувало беззаконня, і називав кожен гріх його іменем, а часом і конкретних людей.

Бог у Старому Заповіті чітко і ясно називав гріхи, які були огидою для Нього. Ісус попереджував: «Горе вам, коли грішите!» «Горе вам, книжники і фарисеї!»

Елен Уайт писала за Божою вказівкою окремим людям, яких попереджувала, що вони живуть у гріху.

Як говоримо ми: « У тебе неприємності? Ти помилився? Заспокойся, все буде добре».

Називати гріхи нелегко. Це викликає конфронтацію, непорозуміння, відчуження.

А Натан іде далі. Не співчуває грішнику («якось воно буде!?»), не заспокоює його. Він говорить від імені Бога про наслідки:

2Сам.12:10   А тепер не відступить меч від твого дому аж навіки за те, що зневажив ти Мене.

За що?  За те, що порушив, зневажив Заповіді? За те що зневажив Бога!

Якщо ти дивишся на волю Божу зверху вниз, ти не лише зневажаєш Писання, але й займаєш місце Бога, сідаєш на троні і заявляєш Йому: «Мені байдуже, що Ти говориш, Ти сам по Собі, а я сам по собі. Я буду робити те, що хочу, що вважаю за потрібне, що правильне в моїх очах.»

—      Ти взяв жінку Урії.

—      Захотів і взяв.

—      Ти вбив Урію.

—      У мене не було виходу.

—      Ти підступно вбив Урію.

—       Я –цар. Мені все можна.

—      Якийсь чоловік взяв у бідного останнє ягня?

—      Як це можна?!? Хай відплатить вчетверо.

 

Лише через притчу Бог зміг достукатися до Давида.

Господь бачив все, що робив Давид. Він стукав до нього різними способами. Ламав його плани (через Урію). Але Давид йшов до кінця.

 

Тому Бог говорить:

—      Я дав тобі все і дав би більше, але через твій гріх тепер не можу. Ти мусиш пожинати плоди.

 

2 Сам.12: 10-12     А тепер не відступить меч від твого дому аж навіки за те, що зневажив ти Мене, і взяв дружину хіттеянина Урії, щоб була тобі за жінку. Так сказав Господь: «Ось Я наведу на тебе зло з твого дому, і заберу жінок твоїх і дам ближньому твоєму, а він покладеться з жінками твоїми при світлі цього сонця. Хоч ти здійснив потаємно, а Я зроблю цю річ перед усім Їзраїлем та перед сонцем.

Через 3 тис. років ми знаємо цю історію. Давид грішив потаємно, а пожинав гріхи своїх дітей у всіх на виду (гріхи Авесалома, Амнона і Тамари, Адонії). Що Давид посіяв, те й пожав.

Якою ж була реакція Давида на слова Бога, сказані через пророка? Йому все сказали в лице. Нагадали про Божу доброту, перерахували всі його гріхи і нагадали про наслідки гріхів. Чи покається Давид? До цього часу Давид думав, що історія, розказана Натаном, немає до нього ніякого відношення. Але тепер Давид говорить: «Згрішив я перед Господом». Це початок відродження. Якщо людина, якій ви намагаєтеся допомогти, не  може сказати: «Згрішив я перед Господом», то такій людині ви не зможете допомогти. Давид сказав: «Згрішив я перед Господом». А Натан сказав до Давида: «І Господь зняв твій гріх – не помреш!»  Чому сказав: «Не помреш?»

Гріхи Давида були дуже тяжкими: вбивство і перелюб ( вбив сім’ю!). Бог повинен був знищити Давида за такі гріхи. І Давид розумів це. Він знав Закон. Саме тому Натан сказав: «Не помреш». Але далі йде найтрагічніше в цій історії. «Ти, Давиде, цими гріхами знеславив Бога, дав привід ворогам Господа зневажати Його». Це було найтрагічніше, що міг почути Давид: через нього зневажається Бог. А також особиста розплата: «Син твій конче помре». Натан пішов додому, виконавши місію. А Господь (15в.) уразив дитя, що Давидові породила жінка Урії, і воно захворіло. Як це розуміти? Бог вбив невинну дитину, яка не зробила ніякого зла.

Хто вбив дитя? Бог? Давид уразив дитя тим, що зачав його в гріху і продовжував грішити. Невинна дитина постраждала через гріх Давида, свого батька. Вам не здається, що невинні діти, невинні люди іноді помирають через гріхи християн. Серед людей існує думка, що як би довго християнин не грішив у своїй кімнаті, це нікому не пошкодить. І ми забуваємо, що є Той, Хто бачить крізь стіни все, що робиться. А наслідки можуть проявлятися на дітях. Причому  чим більший гріх, тим важчі наслідки його. Хочемо ми чи не хочемо розуміти і сприймати це, але наслідки пожинаємо не лише ми, а й наші діти і внуки. Що людина сіє, те пожинає вона, її діти і внуки.

У цій історії є не лише трагічні моменти, тут є і щось прекрасне. Що? Давид покаявся, помер для гріха і народився новий Давид, християнин Нового Завіту.

Підсумовуючи цю сумну історію, яка завдяки втручанню Бога закінчилася народженням нового Давида, спробуємо  створити алгоритм, як допомогти людині відродитися.

1.Бог дає доручення: посилає нас до людини, яка живе у гріху.

2.Потрібно назвати гріх по імені. Це треба сказати голосно, в очі, а не за спиною.

3. Слід вказати на заповідь, де написано, що це гріх.

4. Саме у цей час людина може покаятися.

Чи любите ви людину настільки, що, спасаючи її, зробите їй боляче, незважаючи на можливі непорозуміння.

Багато хто страждає, розпадаються сім’ї, діти ідуть з церкви, тому що всі говорять, але не в очі.

І якщо грішник кається, то прекрасно, а коли ні, у вас є ще щось в запасі. Це розповідь про наслідки.

Людина, яка грішить, думає тільки про позитивні сторони гріха. Негативне закрите, Дух Святий вже не може працювати. Коли людина вперше починає грішити, вона переживає,  і в неї переважають негативні думки щодо наслідків, їй  дискомфортно. Але з часом, коли вона продовжує грішити і не кається, щось стається з почуттям вини, воно ховається десь глибоко, щось стається із совістю, вона згоряє ( звідси вислів «спалена совість). Людина починає жити в обмані, в нереальному світі. Іншими словами вона ховає голову в пісок, як страус. Саме тому їй потрібно розповісти про майбутнє. Можливо, просто нагадати. Але ми не робимо цього. Так легше жити. Коли в останній раз ви відправлялися до когось і спробували допомогти відродитися?

А скільки разів хтось приходив і робив це для вас до тих пір, поки не переміг? Так спасають людей. І не тільки духовно. Так, буває, рятують життя, особливо молодим людям. Так проходить духовна реанімація. Людина визнає гріх, помирає для нього і починає діяти, боротися.

Розглянемо деякі принципи духовної реанімації.

Відродження – це духовне виправлення, ремонт духовної поломки, і це є обов’язком нашим, якщо ми християни. Чи,можливо,  ви вважаєте, що це є справою лише Бога? Чий обов’язок привести до духовного відродження: Бога чи наш? Напевне, всі ми у свій час молилися про своє і чиєсь духовне відродження.

Звернемося до Біблії. Класичним текстом про відродження є  2Хр.7:14 « І впокоряться люди Мої, що над ними кличеться  Ім’я Моє, і помоляться, і будуть шукати Ім’я Мого, і повернуть зо злих своїх доріг, то Я вислухаю з небес, і прощу їхній гріх, та й вилікую їхній край!»

Ми бачимо чітку умову: якщо хтось щось зробить, то інший теж щось вчинить. При певній умові Господь обіцяє: «Я почую з неба, і прощу гріхи їх, і зцілю землю їх». Це і є відродження, і це дія Бога. Чи це відродження особисте, чи церкви, чи цілого краю. Яка ж умова, що при ній відбудеться реанімація цілого краю? У тексті перераховано 4 речі, які повинні статися перед зміною особистості чи суспільства.

1)                  …і впокоряться люди Мої, які носять ім’я Моє (смириться народ Мій)

2)                  Помоляться

3)                  Будуть шукати Ім’я Мого

4)                  Повернуть зі злих доріг своїх

Впокоряться, будуть молитися і шукати Бога, перестануть грішити і повернуться до Бога лицем. Бо людина, яка грішить не може дивитися Богові в очі. Тому вона уникає місць, де присутній Бог, і їй приємніше бути там, куди Він не ходить.  Але  Бог не залишає її, він запитує: «Ви бажаєте відродження?»

—       «Так Господи, пошли нам відродження!»

—      «І Я хочу оновити ваше життя. Давайте будемо діяти. Починайте!»

—      « Як? З чого?»

—      «Смиріться, моліться про це, ідіть до Мене, перестаньте грішити.»

Давайте проведемо для себе контрольний тест. Хто готовий сьогодні смиритися (впокоритися), хто готовий сьогодні , як написано, безперестанку молитися про відродження своє та інших. Хто готовий щодня, а не лише в суботу шукати зустрічей з Богом через Слово його, через працю для Нього, проповідь Євангелія, хто готовий прийняти рішення кинути гріхи – великі і маленькі, просити молитовної підтримки у братів і сестер, просити Божої сили і допомоги.

Сьогодні це належить робити не лише тим, хто відчуває себе останнім грішником, розпочати програму зцілення чи відродження варто всім – від пасторів до рядових членів. Сьогодні церква спить не діє або діє крізь сон. Духовно спить. Так написано в Слові Божому. Можна духовно спати навіть тоді, коли ти метушишся, рухаєшся, щось робиш. Показник нашої діяльності – ріст членів церкви, показник бездіяльності – ріст членів церкви. У нас роками залишається стала кількість членів церкви. Бог не може діяти, коли ми не співпрацюємо. Бог не може діяти через сонних християн. Бог не може діяти через Лаодикію. Він закликає: вставай, вмийся, відкрий очі, пробудися, зодягнися, візьми все, що Я тобі пропоную і живи. Давайте розпочнемо програму відродження з себе разом з своїми ближніми і починаймо, як написано: молитися, смирятися, спілкуватися з Богом, прощатися з гріхом. І якщо слово Боже вірне, якщо Бог говорить правду, то станеться чудо в нашому житті і житті церкви.

Бог бажає, щоб сталося чудо. Апостол Павло у своєму листі до Галат наказує їм і нам:

Гал.6:1       Браття, як людина упаде в який прогріх, ви, духовні, виправляйте такого.

Це наказ. Ви духовні… А якщо не духовні? Чи не дуже духовні? Починаймо з себе. Даймо можливість Богові змінити нас і потім разом з Богом допоможімо виправитися комусь. Чи знаєте ви християн, які потребують допомоги? (крім себе! ).

Зауважте, ми говоримо про відродження тих, хто вже народився згори, про християн, які за певних умов чи обставин охололи, замерзли.

Відродження – це не одноразова подія, а процес, який продовжується все християнське життя і йому завжди передує покаяння.

Відродження закінчується пошуком Христа,служінням Йому з оновленим серцем. Наше серце, засохле і холодне, раптом розцвітає. Відродження правильно розставляє життєві пріоритети. Хтось зауважив, що духовний ріст проходить за рахунок коріння, яке заховане уже глибоко і, щоб відбулося відродження,  до нього потрібно докопатися. Ми можемо допомогти відчути радість повернення до Господа, можемо стати для когось Натаном і працювати разом з Богом. Але слід пам’ятати, що своїми силами ми нічого не можемо зробити. І Бог не хоче працювати без нас. Може, але не хоче. Давайте будемо співпрацювати з Ним.

Секрет духовного росту записаний у книзі пророка Єремії: «Ти взяв мене, Господи, і переміг». Візьми нас, Господи,  і веди до перемоги.

Смаль О. А.

(Пошукові запити користувачів: серце, проблеми серця ,асд, Смаль, духовний маяк, здоровя)

Проблеми серця, 5.0 out of 5 based on 1 rating

Духовный-маяк группа ВКДорогие друзья! Если Вы хотите принять участие в распространении Благой Вести о скором пришествии нашего Господа. Просим рассказать о нашем сайте Вашим друзьям с помощью кнопок соцсетей. Благодарим Вас!

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

« »