Бог і зло.

Июл 15 • Бог есть любовь! • 342 Просмотров • Комментариев к записи Бог і зло. нет

GD Star Rating
loading...

Чи походить від Бога зло?

Відповідає Василь Юнак, 11.06.2007

Alex пише: 10. І сталося другого дня, і напав злий дух від Бога на Саула, і він став несамовитий в себе вдома, а Давид грав своєю рукою, як щоденно, а в Сауловій руці був спис.(1 Самуїлова 18:10) Як злий дух може виходити від Бога?, адже Бог є любов і Якова 1:17 говорить, що тільки добре виходить від Бога 17. Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни. (Якова 1:17) Не може з одного джерела виходити солодка і гірка вода. «Зло виходить від лиходіїв» 24:13.

Вірно, від Бога злий дух виходити не може. Однак, ми повинні зрозуміти деякі принципи написання окремих Біблійних текстів для того, щоб правильно розібрати це питання. Бог не диктував Святе Письмо, а використовував недосконалих людей для того, щоб вони переказували на своєму рівні те, що їм було відкрито Богом. А який був рівень багатьох вірних дітей Божих в часи Старого Завіту? Ви можете бути здивовані, але в Старому Завіті майже відсутнє поняття сатани. Так, у всіх 39 книгах Старого Завіту сатана згадується тільки в трьох історіях, тільки в трьох книгах: в Книзі Іова в перших двох розділах, в Книзі пророка Захарії, і один вельми цікавий випадок — в 1Пар 21:1. Якщо ми порівняємо цей текст з паралельним місцем у 2Цар 24:1, де те ж саме діяння приписано НЕ сатані, а гніву Господа, то ми абсолютно можемо заплутатися в цьому питанні. У той же самий час, ми можемо знайти масу випадків майже у всіх книгах Старого Завіту, які представляють зло, як виходить від Бога.

Що ж виходить? Люди не знали про існування сатани? Або тоді дійсно, все зло виходило від Бога? Відповідь дає Книга Йова. Так, в старозавітні час люди вірили, що справедливість Божа здійснювалася саме тим, що Бог посилав зло на нечестивих і добро на праведників. Саме тому, коли Іов постраждав, його кращі друзі стали звинувачувати його у всіх смертних гріхах. Та й сам Іов зізнавався, що він теж мав таку ж уяву до тих пір, поки це не сталося з ним самим (Йов 16:4). З перших двох розділів ми дізнаємося, що відповідальним за страждання Іова був сатана (Йов 2:7), але сам Іов у цьому звинувачував саме Бога (Йов 2:10 і далі). Іов вважав, що це саме Бог встав проти нього. Іов не мав уявлення про сатану. Але Бог вів Йов а до усвідомлення того, що не Бог, а хтось інший відповідальний за все зло на землі. І Іов поступово це почав усвідомлювати: «Якщо б я взивав, і Він відповів мені, — я не повірив би, що мій голос, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно» (Йов 9:16,17). Для нього той Бог, що він завжди знав, абсолютно ті схожий на того, хто зараз ополчився проти нього. І тому Йов запитує: «Як не Він, то хто ж?» (Йов 9:24). Поступово Йов приходить до розуміння, що є ще хтось, який відповідальний за зло. І далі в прямому діалозі з Йовом Бог це конкретно відкриває Йову. Я описав усе це в своїй книзі «Одкровення із бурі».

Дійсно, з якоїсь причини Бог допустив, щоб люди Старого Завіту покладали відповідальність на Бога не тільки за добро, а й за зло. Чому? Біблія не говорить про це. З одного боку, Бог дійсно відповідальний, так як сатана може заподіяти зло ТІЛЬКИ з дозволу Бога. І ми бачимо це на прикладі Йова. У мене є своя версія, чому Бог вчинив так з древніми жителями. Ймовірно, представляючи єдинобожжя в язичницькому світі, де існувало безліч богів. Люди могли б не зрозуміти Єдиного Живого Бога, як єдину силу у Всесвіті, якби сатана був представлений спочатку, як ворог Бога. Тоді існувала б небезпека дуалістичної релігії, яка говорить про вічне співіснування добра і зла. Або це привело б людей назад у багатобожжя. Тому Господь ризикував бути не зрозумілим в менш важливому питанні заради того, щоб представити людям більш важливе питання.

Однак, з огляду на те, що Книга Йова є найдавнішою книгою Біблії, ми бачимо, що Бог спочатку відкрив людям повноту істини про Бога і сатану, але просто люди не сприйняли цю істину так, як повинно, і Бог змирився з їх обмеженістю, як це робив Ісус зі Своїми учнями: 12. Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести.(Від Івана 16:12)
Отже, ми знаємо, що злий дух ніяк не міг виходити від Бога, так само як і «Гнів Господній» не міг бути від Господа, коли спонукав Давида на гріх (2Цар 24:1). Той же Самуїл, який писав про злий дух Саула та про гріх Давида, ймовірно, не цілком розумів природу зла. Але Бог використовував його обмежені можливості для того, щоб передавати нам інші істини. А вже текст в 1Пар 21:1 виправляє оману Самуїла, і стверджує, що Давида на гріх штовхнув саме сатана. Те ж саме, очевидно, могло б бути сказано і щодо злого духа в Саула, якби було паралельне місце цього тексту в іншій книзі.

Між іншим, це зайвий раз нагадує нам, що при вивченні будь-якої доктрини, нам не слід виривати окремі тексти і будувати на них свої уявлення про біблійне вчення, але слід відбирати всі тексти на задану тему і на підставі їх усіх виводити повну всеосяжну доктрину .

Духовный-маяк группа ВКДорогие друзья! Если Вы хотите принять участие в распространении Благой Вести о скором пришествии нашего Господа. Просим рассказать о нашем сайте Вашим друзьям с помощью кнопок соцсетей. Благодарим Вас!

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

« »